Вхід
  Реєстрація

Смерть Володимира Великого

15 липня 1015 року після несподіваної хвороби помер Володимир I Святославович, Великий князь київський з династії Рюриковичів, хреститель Русі.
 
Володимр народився близько 958 року і був наймолодшим та незаконнонародженим сином Великого князя Київського Святослава Ігоревича та його коханки, Малуші, ключниці матері Святослава княгині Ольги. Його вихованням займався дядько по матері воєвода Добриня. Після загибелі 972-го року князя Святослава Русь було поділено між його синами на три частини - у Києві став правити Ярополк, в Овручі - Олег, а в Новгороді - Володимир.

В 977 році між братами розгорілась міжусобна війна, яку спровокував київський воєвода Свенельд, підбуривши виступити Ярополка проти Олега. Під час одного з боїв Олег загинув, що змусило Володимира залишити Новгород і переховуватись в Норвегії, звідки він повернувся через рік на чолі варязького війська. Він захопив Новгород, Полоцьк і взяв в облогу Київ. Підкуплений Володимиром київський воєвода Блуд переконав Ярополка у загрозі повстання міщан і залишити Київ. Взявши в облогу містечко Родень, де перебував Ярополк, Володимир змусив його почати переговори, прибувши на які Ярополк був убитий за наказом Володимира.

За літописом монаха Якова Володимир почав княжити в Києві 11 червня 978 року. Він спорудив капище головних богів слов'янського язичництва, запровадив практику людських жертвоприношень, перейняту у скандинавів, переслідував християнство, що зароджувалось в Києві. Володимир здійснив ряд вдалих походів на Волинь, підкорив вятичів, ятвягів, радимичів, воював з волзькими болгарами, обклав даниною Хазарію і Тамань. У 988 році Володимир захопив візантійське місто Корсунь (Херсонес) і, погрожуючи піти війною на Константинополь, зажадав у дружини сестру візантійського імператора Анну. Він отримав згоду при умові, що пройде обряд хрещення і виступить проти візантійського воєводи Варди Фоки, який проголосив себе імператором.

Володимир прийняв умови, і візантійці прислали в Корсунь Анну зі священниками. Володимир разом зі своїм військом пройшов обряд хрещення, отримавши ім'я Василь на честь візантійського імператора Василя II за практикою політичних хрещеннь тих часів, і провів церемонію одруження. Повернувшись до Києва, він наказав скинути поганських ідолів у Дніпро і хрещення киян пройшло досить мирно, в той час як у Новгороді довелось застосувати силу проти невдоволених. В ростово-суздальських землях, досить віддалених від Києва, християнство не знайшло широкої підтримки і місцеві словяни та угро-фінські племена залишались язичниками до XIII століття.

Хрещення Русі супроводжувалось утвердженням церковної ієрархії - в Києві було створено митрополію Константинопольського патріархіту, а в Новгороді, Білгороді (під Києвом), Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) та Чернігові - єпархії, що сприяло поширенню грамотності на Русі; у Києві почали масово зводитись кам'яні споруди. Практично повністю змінивши світогляд, Володимир відмовився від усіх жінок і наложниць, які в нього були до Анни, запровадив прийняття законів при узгодженні зі спеціальною радою воєнначальників і старійшин, ввів військово-адміністративне управління містами, розпочав чеканку золотих і срібних монет на зразок візантійських, на яких зображувався княжий знак Володимира - тризуб.
Після смерті Анни в 1011 році Вододимир одружився вдруге (формально - вшосте) і всього мав 10 дочок і 13 синів, серед яких був і Святополк Окаянний, «син двох батьків», якого народила дружина вбитого Володимиром брата Ярополка, будучи наложницею Володимира і вагітною на момент смерті свого чоловіка. Саме Святополк, який вважав Володимира узурпатором, разом з братом Ярославом в 1014 році повстав проти Володимира. Під час підготовки до війни, Володимир несподівано захворів і у віці 57 років помер 15 липня 1015 року у своїй резиденції в Берестові.

Володимир Великий був похований у Десятинній церкві в Києві. У 1044 році його син Ярослав Мудрий звелів вирити з могили кістки своїх дядьків Ярополка і Олега, загиблих у міжусобиці з Володимиром, всупереч християнській традиції хрестити їх останки і перепоховати поруч з Володимиром. У 1240 році Десятинна церква була зруйнована під час монгольської навали і на даний момент поховальні саркофаги Володимира і його братів вважаються втраченими.
 
 
 
 
 
 
 
 
Джерело:  http://www.jnsm.com.ua/
15-07-2014, 09:19
Автор: vikyli4ka
Рейтинг:
  
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.