Вхід
  Реєстрація
» » 3,4% українців генетично схильні до алкоголізму

3,4% українців генетично схильні до алкоголізму

3,4% українців генетично схильні до алкоголізмуАлкоголізм – соціальне зло від якого потерпає як наша країна, так і цілий світ. На сьогодні загальна поширеність хронічного алкоголізму по Україні становить 1251,5  на 100 тисяч населення. В нашій області цей показник перевищує середньоукраїнський і складає 1458,3. Тобто Прикарпаття «вибороло» третю сходинку у сумному рейтингу поширеності хронічного алкоголізму. Перед нами лідерами Хмельницька та Чернігівська області. До нашої області впритул наблизилася Херсонська і наздоганяють Вінницька, Кіровоградська, Донецька і Закарпатська області. Сумні реалії, нема чим тішитися, особливо враховуючи те, що раніше наша область була серед більш благополучних.  

Поглянемо, яка ситуація простежується серед районів області. Пальму першості «впевнено тримає» Верховинський район із показником 3585,3 з поширеності хронічного алкоголізму на 100 тисяч населення, що майже втричі перевищує середньоукраїнський. Дещо відстає від верховинців  Городенківський район – 2029,9, а далі - Снятинський, Рогатинський райони, місто Івано-Франківськ і Галицький район з показником 1609,7. Найменша кількість хронічних алкоголіків в Коломийському районі і місті Болехові, відповідно 987,2 та 994,1. Лише Косівський і Калуський райони мають показники нижчі від загальноукраїнських. У всіх решта -  суттєве перевищення. Отже, варто замислитися над такими невтішними показниками. Це свідчить – Прикарпаття спивається. 

Про проблеми алкоголізму говоримо із головноим лікарем Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру  Валерієм Скопичем 

-  Варто нагадати, що середній термін захворювання пацієнта з алкоголізмом від початку появи ознак захворювання до звернення до спеціаліста триває 10-15 років. Уявіть собі: людина появляється в нашому полі зору через такий тривалий проміжок часу. За цей термін людина, яка прагне звільнитися від алкозалежності, зазнає усіх митарств по знахарках, інших «спеціалістах» до яких  чомусь  спочатку йдуть, а потім вже - до нарколога. Лише коли хворий заходить у хронічну стадію, то приходить до нас. Тому й можливий період утримування алкозалежної людини від споживання спиртного коливається від 1 місяця до 9-10 місяців. Якщо ж трапляється до одного року, то ми з такого результату дуже радіємо. Це вважається гарна ефективність, коли людина рік не п’є після лікування.

Раніше для того, щоб розвинулася біла гарячка потрібно було вживання алкоголю протягом 20-25 років. Нині ми спостерігаємо, як у віці 19 років до нас потрапляють юнаки в реанімаційні відділення з алкогольним делірієм (білою гарячкою). Тобто міняється віковий період розвитку самого захворювання  і досить швидко наступає ускладнення. Це пов’язано із нашою генетикою, із генномодифікованою продукцією, із неякісними спиртними напоями, які споживаються людьми. Тут багато складових, які впливають на швидкість формування алкозалежності. Також впливає частота і кількість споживання алкогольних напоїв, а найголовніше – вік з якоговсе починається. На превеликий жаль, можемо констатувати, що це 10-12 років.


ЮНІСЕФ, Дитячий фонд ООН, проводив дослідження в Україні з 2003 по 2011 рік і надали такі показники: стан гострої, підкреслюю гострої (!), алкогольної інтоксикації у віці 10-11 років відчуває кожна 40-50 дитина. Але ж це не просто навіть попробувати алкогольний напій, чи там мама налила шампанського.  Це випити стільки, щоб відчути стан алкогольного отруєння! Це вже не говорячи про більш старші роки.

На жаль, на сьогодні маємо факти поступлення дітей в реанімаційні відділення лікарень у зв’язку з гострим отруєнням алкоголем.
  Як діти опиняються в такому стані, ми сьогодні прагнемо відпрацьовувати механізм виявлення такого кричущого факту у спілці із лікарями з реанімаційних відділень, із представниками кримінальної міліції у справах дітей і за допомогою оперативного аналізу, шукаємо винну людину. Чи це продавець, який продав, чи це батько, який не доглянув чи в гіршому випадку сам налив. Але це дуже важкий процес.

-  Яка ситуація щодо жіночого алкоголізму?

-  У нас на обліку ще 10 років тому було 2-3% жінок від загальної кількості диспансерних хворих.  Нині - 12%. Хотів би звернути увагу на те, що в нас дуже підіймається на поверхню жіночий алкоголізм. На превеликий жаль, жінки дуже важко піддаються не те що лікуванню, а навіть психологічній корекції. Вони дають набагато частіші зриви алкоголізму. Проблема в запущеності хвороби, алкогольної залежності. А потрапити на людину, яка тільки стартує дуже важко. Це легко приховується на фоні традицій та алкогольних звичок.

-  Як протидіяти цьому злу, коли алкогольні напої постійно на слуху в ефірі.  

-  Якщо говоримо про алкоголь, то бачимо, що робиться у нас в магазинах. 

Полиці ломляться, а ще реклама, яку ніяк не вдається приборкати. Та ще й батьки, які говорять: нехай краще вдома вип’є. Я на власні очі бачив, як дворічній дитині мати наливає шампанського. А пиво взагалі не вважають, що це алкогольний напій.  
Із наукових досліджень відомо, що наша українська нація має по генетичній ознаці лише 3,4% людей генетично схильних до алкогольної залежності. Це дуже мало. Отже, решта – результат звичаїв і традицій. Як це подолати в суспільстві, яке пило, п’є і буде пити? Це, звичайно, гостре питання… Тому кожна людина має знати скільки пити є небезпечним для організму. У середньому для чоловіків разова доза не повинна перевищувати 60 мл горілки. Причому два дні на тижні повинні бути абсолютно тверезі. До того ж слід розуміти, що це не означає – не пити два тижні, підсумовувати дози, а потім за один раз все це вижлуктати. Щодо пива – не більше двох пляшок пива в день.

Ми розповсюджуємо таку літературу, як «Посібник до курсу медичної підготовки водіїв». Але наскільки уважно і вдумливо його  читають і беруть до уваги? Не берусь судити.

-  Чи вплинули революційні і воєнні дії в нашій країні на посилення зловживання алкогольними напоями?

-  Сильно вплинули. Можемо назвати конкретні факти по наших  афганцях, які були алкоголіками, але перебували в ремісії. Вони не пили довший час. Усі ці події їх різко схилили до рецидивів. Настав  посттравматичний синдром. Всі ми усвідомлюємо, що алкоголь є чудовий транквілізатор для всіх людей в стресових ситуаціях. І деякий обмежений час це допомагає зняти психічний, емоційний стрес тим людям, в яких нема алкогольної залежності.    

-  Не так давно Уряд України знову підвищив ціни на товари алкогольної групи. Арсеній Яценюк зауважив: «Пити менше будуть. Більше спортом займатимуться». Чи сприяють такі методи зменшенню алкоголізму?

-  Це не вплине на кількість споживання алкоголю. А ви дійсно вважаєте, що Уряд це зробив, заради того, щоб здоров’я людей зберегти? Хтось може і буде менше пити, а бідна людина, яка і так пила найгіршу продукцію, буде шукати шляхи для зменшення витрат, буде намагатися виготовити саморобний алкоголь про якість якого можна лише з жахом уявляти. У нашій колишній країні вже було таке, коли пили одеколон, розтяжки для шкіряного взуття, що виготовлялося на спирту, споживали всіляку гидотну. Це діяло набагато згубніше на людину, ніж якісна державна алкогольна продукція. Країни, уряд яких переймається здоров’ям нації шукає інших шляхів оздоровлення населення, ніж лише підвищення цін на алкоголь. 


 

Анатолій ЧЕРНЕЦЬ.

30-07-2014, 13:22
Автор: vikyli4ka
Рейтинг:
  
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.